вигулювати

вигулювати
-юю, -юєш, недок., ви́гуляти, -яю, -яєш, док., розм.
1) Гуляти протягом певного часу. || Багато гуляти.
2) тільки недок. Вільно, без обмежень ходити, бігати.
3) перен. Бути незасіяною, пустувати (про землю).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "вигулювати" в других словарях:

  • вигулювати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • вигуляти — див. вигулювати …   Український тлумачний словник

  • гуляти — I (ходити заради відпочинку, задоволення); прогулюватися, проходжуватися, проходитися, походжати, проходжатися (туди й назад); розгулювати, вигулювати (протягом певного часу); фланірувати (без діла, без мети) II ▶ див. бенкетувати, грати I, 1),… …   Словник синонімів української мови

  • пустувати — I (перев. про дітей розважаючись, бавитися, гратися), забавлятися, бешкетувати, жирувати, дитинитися, дитиніти, дуріти, шаліти II (про землю, поле тощо бути, залишатися необробленим), гуляти, вигулювати …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»